Відповідальність за несвоєчасну сплату плати за землю

 

Нарахування сум  земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності фізичним особам проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення сум податку або  орендної плати (п.286.5 ст.286 та п.288.7 ст. 288 ПКУ).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Пунктом 54.5 ст. 54 ПКУ визначено, що якщо згідно з нормами ст. 54 ПКУ сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ.

 Фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання з плати за землю, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених ст. 126 ПКУ:

  —   при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

  —   при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Крім того, відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня.

Податкова знижка по іпотеці

 

Згідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку — резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

 При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

 Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

 Відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.

 Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

     об’єкт житлової іпотеки придбавається;

     збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

 Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Більш детально дізнатися можна на Загальнодоступному інформаційно –довідковому ресурсі (категорія 103.06.01).

Обмін акцизними накладними

 

До уваги платників акцизного податку та розробників програмного забезпечення!

Державна фіскальна служба України повідомляє про можливість обміну акцизними накладними форми «П» (JF1203201) та «С» (JF1203401), розрахунками коригування акцизної накладної форми «П» (JF1203301) та «С» (JF1203501) за допомогою «WEB-сервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом» (протокол SOAP), який розміщено за адресою: http://obmen.sfs.gov.ua.

Ліцензування місць зберігання пального

Щодо вимог законодавства з ліцензування місць зберігання пального

 Державної фіскальної служби України  повідомляє про те, що Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 1 Закону №481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону №481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензія на право зберігання пального або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі №481 документів. Суб’єкти господарювання можуть подати документи для отримання ліцензії на право зберігання пального на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем розташування місць зберігання пального.

Законом №481 встановлена річна плата за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку
до 1 січня 2014 року.

Відповідно до ст. 15 Закону №481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії.

Тобто у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користуванні, йому необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків, передбачених Законом №481, коли така ліцензія не отримується.

До суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 Закону № 481 у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Зберігання пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки дані резервуари не являються нерухомим майном та не мають чіткої прив’язки до місця (території) згідно  з Законом №481.

Увага, платники податків  з 1 жовтня 2019 нові рахунки.

бухгалтер photo

Держав фіскальна служба України повідомляє, що Державною казначейською службою України (далі -Казначейство) на виконання пункту 3 Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 №162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (ІВАN) в Україні» здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту ІВАN (29 літерно- цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку- не більше 14 цифрових символів.

Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснено казначейством з 01 жовтня 2019 року.

Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту ІВАN.

Відповідна інформація, а згодом і рахунки будуть розміщенні на вебпорталах органів ДФС в рубриці «Бюджетні рахунки».

Петрівська ДПІ Олександрійського управління повідомляє про те, що нові рахунки будуть також розміщені на стенді в ЦОП .

Підтвердити статус платника єдиного податку 4 групи

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування, або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Серед документів визначено:

 загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772);

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

Суб’єкти господарювання мають врахувати, що підставами для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи є: неподання повного пакету податкової звітності з обов’язковими додатками до контролюючих органів за місцем основного обліку та за місцезнаходженням земельних ділянок (п. 5) п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України) та менший, ніж 75%., розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи у попередньому році (п. 4) п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України).

Електронний кабінет для фізичних осіб

На сьогодні в Електронному кабінеті фізичні осіби для платників податків запроваджено он-лайн доступ до відомостей про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які є обʼєктами оподаткування (транспортні засоби, обʼєкти нерухомості тощо), що надходять до ДФС з відповідних реєстрів інших державних органів.

Фізичні особи користуючись сервісами Електронного кабінету мають можливість сплатити податки та збори, перевірити стан розрахунків з бюджетом, подати Декларацію про майновий стан та доходи, скориставшись сервісом «Автозаповнення Декларації на основі даних ДФС».

Також фізичні особи мають змогу сформувати  та надіслати запити щодо отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та отримати відповіді на такі запити та іншу необхідну корисну інформацію.

Автоматизована обробка відомостей про об’єкти оподаткування

Відомості про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, платники податків тепер можуть подати до контролюючого органу в електронному вигляді.

Користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність  в електронному вигляді за ф. №20-ОПП (далі — Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Реєстраційні дані платника в Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДФС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.

Повідомлення за ф.№20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції №2, яку можливо переглянути в режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Крім того, дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються в режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.

Обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України. Такі відомості подаються у повідомленні за ф.№20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкту оподаткування або об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням.

Як подати декларацію про майновий стан і доходи ?

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси. Триватиме кампанія декларування доходів, отриманих у 2018 році, до 1 травня поточного року. Разом із тим, для громадяни, які мають право на податкову знижку –  впродовж усього 2019 року.

При поданні декларації про майновий стан і доходи, у громадян є вибір, у який із трьох способів це можна зробити.

Перший спосіб – подання декларації особисто або уповноваженою на це особою. Під зазначеним розуміється безпосереднє відвідування податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси.

При другому способі – декларацію можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У такому разі потрібно врахувати наступний нюанс: таке відправлення платник податку зобов’язаний здійснити не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Третій спосіб подання декларації – найсучасніший – це декларування в електронній формі засобами електронного зв’язку. Утім, якщо вирішите скористатись саме цим шляхом і подати декларацію через „Електронний кабінет платника податків”, що розташований на веб-порталі ДФС України в меню електронних сервісів, врахуйте вимоги законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (ЕЦП)

Проте  вибір декларування своїх доходів у будь-який із трьох вищеперерахованих способів за вами.

 

Подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік та строки

Останній день подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за 2018 рік:

— для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – 11.02.2019;

— для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;

— для громадян і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати декларації – 02.05.2019;

— для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2019 (включно).

 

Щодо строків сплати податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації за звітний (податковий) 2018 рік для:

— фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – не пізніше 21 лютого 2019 року;

— фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації;

— громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – не пізніше 31 липня 2019 року.

 Крім того потрібно звернути увагу на порядок сплати податкових зобов’язань.

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує по кодам платежу:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Кодексу зобов’язані сплатити податок, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують по коду платежу:

«11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;

«11011000» – «військовий збір».

 Про декларування доходів громадян також можна дізнатися в банері «Деклараційна кампанія 2019», який розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС.